Лучан запрошують на майстер-клас із писанкарства

Зовсім скоро християни святкуватимуть одне з найвеличніших свят – Великдень. У передсвяткових клопотах жінки та дівчата беруться за давнє-предавнє ремесло – розписування писанок.

8 квітня Галерея сучасного мистецтва України “Арт-Кафедра” разом з майстринею-писанкаркою Богданою Місюк запрошують на майстер-клас “Волинська писанка” з розпису традиційної великодньої волинської писанки.

Початок майстер-класу о 13:00 год.

Запрошуємо всіх охочих пізнати глибинний зміст і секрети писанкарства та створити свій символ життя і краси – писанку. Вартість: 60 грн.

Попередня реєстрація за телефоном 066 142 51 18 , 066 343 97 34.

Достеменно невідомо, коли в Україні зародилося писанкарство. Традиція писати писанки є у багатьох країнах світу. Однак такої різноманітності, багатства орнаментів та кольористики, які притаманні українській писанці, немає ніде.

Щоб намалювати писанку потрібна вода, вогонь, віск і чисте серце.

Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.

Вогонь, що є обов’язковою складовою при написанні писанки, праукраїнці вважали святим творінням бога Сонця. Через Вогонь на писанку переносилося тепло і світло Сонця.

Бджолиний віск був обов’язковим компонентом при розписі яйця. Бджолу називають «божою мушкою», що носила свій віск від самого сонця.
У поєднанні з трьома чинниками: водою, вогнем і бджолиним воском, цілий ряд магічних символів надавав писанці велику силу оберегу (талісману, як кажуть у деяких країнах). Магічні символи дуже древні: кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, зірки, спіралі, трикутники, сварги, триріг, хрест, дерево життя.

Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості. Вони символізували вияв загальної любові до братів і сестер у Христі взагалі, дарувалися друзям, родичам, знайомим.

Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.