У ЛУЦЬКУ ВШАНУВАЛИ ЛЬОТЧИКА, ЯКИЙ УВІЙШОВ В ІСТОРІЮ СВІТОВОЇ АВІАЦІЇ

Меморіальну дошку льотчику часів Першої світової війниКостянтину Арцеулову, який вперше виконав фігуру вищого пілотажу «штопор», повернули на луцький будинок. Історія цієї дошки, як історія самого льотчика, доволі непроста.

Так, цього року луцькі журналісти виявили на вулиці, ледь не на смітнику, дошку Костянтинові Арцеулову, чиїм ім’ям названа одна з вулиць Привокзального району, розповідає учасник організації волинських авіалюбителів «ОВАЛ» Ілля Сметанін. Цю дошку на один із будинків встановили ще у 80-х роках. Але близько 20 років тому вона кудись зникла. І лише нещодавно невідомі винесли її на вулицю, де її й виявили. Згодом активісти «ОВАЛу» та Громадського формування «Волинський щит» її відновили, і вирішили повернути на луцький будинок. Сьогодні, 24 вересня, відбулося відкриття меморіальної дошки. Приурочили його до дати – 100-ї річниці від моменту, коли Костянтин Арцеулов вивів літак зі «штопору».

«Штопор» у авіації – особливий, критичний режим польоту літака, під час якого літак знижується по крутій спіралі малого радіусу, одночасно повертаючись навколо трьох осей. Цьому процесу передує втрата швидкості.

У цей момент літак тривалий час вважався некерованим і єдиний був варіант для пілота, щоб врятуватися – катапультування. Власне, «штопор» був однією з причин загибелі багатьох пілотів.

У 1912 році англійському пілоту Уілфреду Парку вдалося випадково вивести літак зі «штопору», але він так і не зміг пояснити, як йому це вдалося. І лише у 1916 році, льотчик Російської імперії, українець за походженням, Костянтин Арцеулов, розповідає Ілля Сметанін, вирахував усі аеродинамічні моменти. І біля Севастополя він спеціально піднявся в повітря, свідомо ввів літак у штопор й після 3 витків, вивів літака. Того ж дня він повторив ще 5 витків.

Повернувшись, він поділився своєю технікою з колегами з Англії та Франції. І з цього часу всі льотчики світу вивчають цю фігуру вищого пілотажу.

Дякуючи Костянтинові Арцеулову, було врятоване не одне життя льотчиків, пояснює заступник командира Повітряного командування «Захід» з авіації полковник Олександр Кухаренко. Цій фігурі нині навчають усіх курсантів.

«Штопор» виникає тоді, коли є занадто низька швидкість, перевантаження. Взагалі, якщо літак падає, то ручку треба тягнути на себе, а в штопорі інший алгоритм дій. І Арцеулов перший, хто це прорахував і виконав, а потім почав навчати льотчиків. З тих пір усі курсанти вивчають цю фігуру вищого пілотажу, щоб в разі потреби уже знати, що робити», – пояснює він.

Життя Костянтина Арцеулова пов’язане і з Луцьком, додає краєзнавець, очільник ГФ «Волинський щит»Ігор Левчук. У 1916 році льотчик два місяці пробув на Волині на луцькому летовищі, яке на той час, до слова, розташовувалося на місці нинішнього Привокзального району.

Льотчик, який увійшов у історію світової авіації, свого часу був викинутий з неї: у 1933 році його репресували сталінським режимом. І після звільнення йому довгий час забороняли жити у великих містах. До слова, Костянтин Арцеулов – онук відомого художника Івана Айвазовського. Як і дід, Костянтин Костянтинович був талановитим художником.

Зауважимо, історія луцької авіації пов’язана не лише з ім’ям Костянтина Арцеулова. Авіаційний Луцьк теж має 100-літню історію.

Фактично, гул літаків над містом не лунав лише з 2004 по 2014-й. Адже до 2004 року в місті базувався авіаційний полк. І тільки у 2014 році на луцькому летовищі знову з’явилися бойові літаки, які прилетіли на навчання. З того часу періодично луцьке небо гудить від крилатих машин. А цього року тут також відбулося декілька навчань. Так, навесні на Луцькому військовому аеродромі тимчасово оселилися бомбардувальники і військово-транспортні літаки. А 14 квітня у Луцьку відбулись перші за 19 років нічні польоти.

Як зауважив полковник Олександр Кухаренко, у повітряних силах для Луцька є «великі плани». А, як додав заступник міського голови Сергій Григоренко, нині тривають перемовини щодо можливості постійної дислокації в Луцьку однієї з авіаційних частин.

«Хто не володіє небом, той програє. Сьогодні мало мати артилерію. Приємно, що літають старші ветерани і є вже молоде покоління. Українська авіація, віримо, буде жити. Хочеться подякувати людям, які зберегли наш аеродром, що відзначали під час навчань командири. Є перемовини щодо можливого перебування в Луцьку військової авіаційної частини», – повідомив він.

Як свого часу стало відомо зі слів обласного військового комісара, йдеться, ймовірно, про частину 204-ї бригади тактичної авіації, яка до окупації Криму базувалася в Бельбеку.

джерело http://www.volynnews.com/