Пам’ятаєте відому казку, де були гарбуз, фея і Попелюшка? У Сумах за її сценарієм реалізували схему отримання ласих ділянок землі громади. Як так сталося та хто — учасники, дізнавалися автори розслідування "Під прицілом" на телеканалі UA:Суми.

Знайомтеся — дійові особи.

Гарбуз — мала архітектурна форма, найчастіше за все — кіоск. Фея — державний реєстратор, зазвичай, сільської чи районної ради. Попелюшка — підприємець зі зв’язками у владі. Тож почнемо з гарбузів, точніше — з кіосків, які завдяки магії фей-реєстраторів перетворилися на об’єкти нерухомого майна.

Роль реєстраторів

Юрій Клименко — директор Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради

“Десь у 18-му році ми почали виявляти такі дії реєстраторів, які нібито працюють у сільських радах, поруч із містом Суми. На 19-й рік це були 34 об’єкти. Наразі їх вже більше”, — повідомив директор Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради Юрій Клименко.

У чому ж магія? На замовлення підприємців державні реєстратори оформлюють малі архітектурні форми як об’єкти нерухомого майна. Підприємцям від цього плюс, а громаді — мінус.

“До особи, яка придбала майно, переходить право на земельну ділянку під цим майном. Тобто фактично громада втрачає свою земельну ділянку, яка вільна від забудови і може бути передана іншій особі шляхом проведення аукціону”, — роз’яснює Юрій Клименко.

Як організована схема

Схема проста: ще кілька років тому у Сумах можна було отримати дозвіл на розміщення кіосків майже будь-де і під будь-що: торгівлю хлібом, морозивом, розміщення літнього майданчика чи то альтанок на березі річки. Потім власник кіоску займається питанням перетворення гарбуза на карету: або одразу підключає фею-реєстратора, тобто просто реєструє МАФ як нерухоме майно. Або продає кіоск близьким чи знайомим. На підставі договору купівлі-продажу реєстратор оформлює право власності вже не на кіоск, а на об’єкт нерухомого майна. Далі власник повідомляє про реконструкцію об’єкта і замість кіоску вже зводить капітальну споруду.

Олег Кривцов — архітектор

Архітектор Олег Кривцов так роз’яснив нам цю схему: “Один із варіантів цієї схеми, чому тимчасові споруди оформлюються як об’єкти нерухомості, це для того, щоби створити прецедент для подальшого оформлення земельної ділянки у власність і користування або в оренду”.

Сенс у тому, що коли є нерухомість, землю під нею підприємець може отримати в оренду без будь-якого конкурсу. А коли нерухомості немає, а є лише кіоск, тобто мала архітектурна форма, ділянка вважається вільною від забудови. Таку землю можна отримати в оренду лише через конкурс. І охочих може бути чимало. Чим більша конкуренція, тим більша орендна плата. Громада від цього лише виграє, бо отримує більше грошей в бюджет. Та деякі підприємці воліють грати не за правилами і реалізовують описану нами схему.

Наприклад, коли літній майданчик у центрі Сум напроти художнього музею зареєстрували об’єктом нерухомості, Сумська міська рада нарахувала збитків громаді на понад 900 тисяч гривень.

Що з документами

Річ у тому, що для реєстрації об’єкта нерухомим майном потрібні три основні документи:

1) про прийняття об’єкта в експлуатацію;

2) документ, що підтверджує присвоєння адреси;

3) технічний паспорт.

Однак деякі підприємства надають для реєстрації лише техпаспорт. І, попри це, їм оформлюють нерухомість.

Тож у ролі Попелюшок:

Товариство “Константа-формат”. Його заснував Микола Клочко — той, який згодом був головою обласної ради, потім головою Сумської ОДА, а нині є головним спеціалістом в Міністерстві внутрішніх справ України. Зараз “Константа-формат” належить Юрію Сідаку — бізнес-партнеру батька Миколи Клочка. "Константа-формат" оформила об’єктами нерухомого майна чотири кіоски “Блінок” у центральних районах міста.

Телефонуємо ке​_рівнику і власнику цього підприємства Юрію Сідаку.

— Юрію Олексійовичу, на ваше підприємство “Константа-формат” зареєстрували об’єктами нерухомості чотири кіоски “Блінок”. При цьому в порушення Порядку держреєстрації прав на нерухоме майно Вами не було надано двох необхідних документів для такої реєстрації. Зокрема, документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію об’єкта і що підтверджує присвоєння адреси. Як Ви прокоментуєте, чому кіоски зареєстрували об’єктами нерухомості?

— Як це чому? Які кіоски?

— “Блінок” — це кіоски. Вони не вводились як об’єкти будівництва в експлуатацію, їм не присвоювали адреси, а їх зареєстрували об’єктами нерухомості.

— У них присвоєні адреси.

— Чотири кіоски, серед яких, наприклад, на Оніщенка...

— Це не кіоски, це нежитлові будинки.

— Тобто Ви вважаєте, що оці конструкції - це нежитлові будинки?

— Так-так.

— А, наприклад, на Оніщенка, 2, коли Ви вводили в експлуатацію?

— Де?

— Оніщенка, 2. Колишня Антонова, 2.

— Там зараз тривають суди.

— Так, але ж Ви уже зареєстрували його об’єктом нерухомості.

— Так, звичайно.

— А Сумська міська рада стверджує, що це незаконно, тому що він не був введений в експлуатацію як об’єкт будівництва і не було йому присвоєно адресу.

— Ми зараз судимось там.

— Це ж не Ви судитесь, це ж Сумська міська рада оскаржує такі дії.

— Так-так.

— Так, а чому зареєстрували об’єктом нерухомості те, що не є об’єктом нерухомості?

— Як це не є? Є.

— І в порушення Порядку держреєстрації.

— Якщо це порушення, то хай, мабуть, суд це визначить.

Реєстрація МАФу об’єктом нерухомості для його власника означає не тільки отримання землі під ним без конкурсу. За оренду ділянки під об’єктом нерухомості підприємець сплачує втричі менше, ніж за МАФ.

Кіоски “Блінок”, а також ще кілька МАФів об’єктами нерухомості зареєструвала державний реєстратор Тамара Бурбика, але коментувати це вона відмовилася, посилаючись на розгляд спору в суді:

“Я зараз не можу розмовляти про це, тому що справа перебуває в суді. Як буде прийняте рішення, можна буде спілкуватися”.

Тамара Бурбика — державний реєстратор (фото Тамари Бурбики)

За результатами розгляду скарги Сумської міської ради на дії Тамари Бурбики Міністерство юстиції анулювало їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак наказ Мін’юсту також оскаржується в суді.

Перетворення на нерухомість

Берег річки Псел напроти вулиці Криничної

Попелюшка №2 — ТОВ “Робінзон 19”, яке належить Євгену Ткаченку — двоюрідному брату депутата Сумської обласної ради Вадима Лисого.

І в цьому випадку мова йде про перетворення на нерухомість за допомогою феї-реєстратора вже не кіосків. Фірма “Робінзон” вирішила зробити у Сумах свій острів нерухомості на березі річки Псел.

Суми, річка Псел, берег напроти вулиці Криничної. Навіть звідси видно, що доступ до води тут обмежений парканом. Це заборонено Водним кодексом України.

Зі статті 88 Водного кодексу:

“Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду”.

“Виникнення об’єктів нерухомості в природоохоронній зоні, зрозуміла річ, що це перешкоджає або обмежує в правах мешканців міста Суми чи відпочиваючих”, — роз’яснює архітектор Олег Кривцов.

Про неможливість розміщення тут будь-яких об’єктів нерухомості говорить і План зонування міста Суми. Відповідно до нього ця територія входить до природно-заповідного фонду.

Незважаючи на всі заборони, — і Водного кодексу, і Плану зонування міста Суми — державний реєстратор оформила всі об’єкти на цьому пляжі як об’єкти нерухомого майна: і пірс, і альтанки, і навіть вбиральню.

Зробив це у листопаді 2019 року тепер уже колишній державний реєстратор Володимир Зеленський, але він нічого не пам’ятає.

— Документи, які мені приносили, я все перевіряв, але я ж не знаю і не бачив...

— А як волейбольний майданчик може бути об’єктом нерухомості?!

— В об’єкта нерухомості є визначення...

— Я вам зараз не можу прокоментувати і сказати...

— Ну згідно з законом!

— Я просто не пам’ятаю.

Володимир Зеленський — колишній державний реєстратор

Телефонуємо Євгену Ткаченку — керівнику і власнику ТОВ “Робінзон 19”.

— Євгене Анатолійовичу?

— Так-так.

— Мене звати Олена Адаменко, я — редакторка програми журналістських розслідувань “Під прицілом”, що виходить на Суспільному. Ми б хотіли отримати Ваш коментар з такого приводу: у листопаді 2019 року на Вас зареєстрували об’єктами нерухомості малі архітектурні форми у природоохоронній зоні на березі річки Псел. Ідеться про реєстрацію нерухомістю вбиральні, альтанок, волейбольного майданчика, пірсів на базі відпочинку “Робінзон”. При цьому в порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно Ви не надали двох документів: того, що засвідчує прийняття в експлуатацію об’єкта і що підтверджує присвоєння адреси. Що Ви з цього приводу можете сказати?

— Ці питання не до мене. Можу Вам дати номер телефону.

— А до кого це питання?

— Ну я вам номер телефону скину, можете набрати.

— Так Ви ж власником цього є.

— У будь-якому випадку, я ж вам кажу, є людина, яка цим займається.

— Продиктуйте, будь ласка, номер.

— Я Вам зараз його скину.

Євген Ткаченко — керівник і власник ТОВ “Робінзон 19” (фото з фейсбуку Євгена Ткаченка)

Однак ніяких контактів інших осіб від Євгена Ткаченка ми не отримали, а на наші наступні дзвінки він не відповідав.

Що говорять правоохоронці

Як так могло статися, питаємо у директора департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської