Верховна Рада ухвалила закон про деолігархізацію. Утім боротися з олігархами можна було і по-іншому. Антимонопольний комітет, антимонопольне законодавство – це лише один з інструментів, які держава ефективно не використала в цій боротьбі. Журналісти вирішили з'ясувати в експертів, а що з іншими напрямами, де ще є невикористані резерви для боротьби. Журналістка "5 каналу" Ганна Рибалка збирала їхній аналіз.
Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Так гучно відреагував Володимир Зеленський на ухвалення закону. І назвав його історичним.
"Завдяки антиолігархічному закону Україна отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою. Так, це багатьом політикам не подобається. Так, вони хочуть жити як раніше, працюючи на олігархів. Так, було дуже багато тиску на наших депутатів, дуже багато інтриг і навіть шантажу. Але закон ухвалено", – заявив Зеленський.
За законом, олігарх – це особа, яка відповідає щонайменше трьом з чотирьох критеріїв: бере участь у політичному житті; має значний вплив на ЗМІ; є власником підприємства, яке є монополістом; має статки в понад 2 мільярди 270 мільйонів гривень.
"Саме формулювання що людина є олігархом, є ненормальним. якщо ти є великим бізнесменом – і не порушуєш закон. Чудово. Працюй. Якщо ти порушуєш закон – для тебе є суди, верховенство права. а хто визначає – РНБО, Папа Римський чи загальні народні збори – це ненормально, – пояснює інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Імітацією і піаром влади називає закон Сергій Фурса. Бо для реальної боротьби з олігархами варто навести лад у двох сферах - у судах та антимонопольному законодавстві. Натомість орган, підконтрольний президенту, визначатиме хто є олігархом.
Механізм наступний: Кабмін, члени РНБО, Нацбанк, Служба безпеки або Антимонопольний комітет подають пропозиції до РНБО. А ті узгоджують і дають на підпис Президенту. А це, за словами Фурси, відкриває гаранту шлях до авторитаризму.
"Коли ми говоримо про РНБО – ми розуміємо, що це рішення президента. Бо РНБО – це президент. Усе. Ми кажемо – ну нехай Офіс президента визначає, хто буде олігархом", – зазначає Фурса.
Якщо персона втрапила до списку олігархів – вона не має права фінансувати політичні партії, приватизовувати великі об'єкти. Натомість має подавати декларацію про доходи. До того ж, з'являється поняття "декларації про контакти". Їх хочуть зобов’язати подавати усіх держслужбовців, якщо вони контактували з олігархом.
Відсунути від можливого фінансування опозиції бізнес зі статками в понад 2 мільярди гривень та тиск на змі, що критикують владу. Так реальні завдання на думку директора Інституту світової політики, ставить перед собою закон. А от самих олігархів, вважає Євген Магда, ним не налякаєш.
"Люди, які входять до орбіти впливу низки олігархів, зокрема, Ігоря Коломойського, Юрія Косюка, вони голосували за цей закон. Значить, вони, їхні політичні патрони, зовсім цього закону не бояться", – зазначив Євген Магда, директор Інституту світової політики.
Дежавю і асоціації з 2003 роком. В Росії. Відомий Адвокат і російський юрист Ілля Новіков, який після початку війни та анексії Криму опікувався справами українських політв"язнів , а нині працює в Україні, каже, боротьба української влади проти олігархів нагадує йому аналогічну спробу Путіна взяти під контроль великий бізнес на старті свого президентсва.
"Якщо, наприклад, ми пригадаємо, що там було з Путіним, починалося саме так. Він казав, що у нас багато нафтових бізнесменів, які впливають, використовують свій вплив на владу. Коли людина починає боротьбу з олігархами – це означає, що він грабуватиме одних, щоб віддавати другим. Оці другі – це не бідні. Це не варіант Робін Гуда. Це будуть його особисті друзі. Просто давитиме своїх політичних опонентів і віддаватиме гроші своїм друзям", – переконаний адвокат Ілля Новіков.
На російський почерк скидається адвокату й тиск, який може з"явитися на медіа, які на думку банкової, будуть "олігархічними".
Ганна Рибалка, Василь Кобець. "5 канал"
Нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому ініційований Володимиром Зеленським законопроєкт "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
Опозиція такі дії провладної партії називає спотворенням регламенту та руйнуванням парламентаризму в країні.
Як пояснив депутат Олексій Гончаренко, цей законопроєкт має на меті встановити контроль над засобами масової інформації.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова спрямувала спікеру парламенту Дмитру Разумкову офіційний лист, в якому вказала на невідповідність законопроєкту Конституції. Політологи та аналітики також вважають, що у президентському законопроєкті про боротьбу з олігархами є серйозні ризики.
Джерело
