Минуло два роки з моменту запуску державного Фонду енергоефективності (далі – Фонд). Уряд обіцяв зробити цю установу довгостроковим інвестором модернізації вкрай зношеного житлового фонду. Фішкою Фонду стала програма комплексної модернізації багатоповерхівок «Енергодім».
На енергетичну модернізацію житла українцям обіцяли пільгові кредити під низькі відсотки. Все це мало відбутися завдяки грантам іноземних донорів. Мета більш ніж достойна – скоротивши втрати тепла в оселях на 50%, наполовину зменшилися б платежі за комунальні послуги, тоді б держава скоротила б витрати на субсидії. Та сталося все з точністю до навпаки: цифри у платіжках безупинно ростуть, а от субсидії населенню уряд дійсно таки скоротив.
Для опалення житлового фонду в Україні щороку витрачається близько 50% від загального обсягу споживання газу. І якщо до 2017 року держава витрачала $3 млрд зовнішніх запозичень на закупівлю газу, то сьогодні ця цифра, у зв’язку з ситуацію на глобальному ринку газу, може зрости вдесятеро. Витримати такий удар вже не під силу ні уряду, ні місцевим органам влади, ні пересічним українцям.
Водночас за різним оцінками, Україна споживає енергоносіїв в три-п’ять разів більше, у порівнянні з розвинутими країнами Заходу, отже, має надпотужний потенціал для економії. Але при аналізі роботи Фонду вимальовуються невтішні підсумки. Чому?
Модель Фонду базується на європейських директивах, вона успішно випробувана у країнах Європейського союзу та закріплена в Угоді про асоціацію з Євросоюзом, а отже, є обов’язковою для імплементації в Україні. Але попри те, що в бюджеті на роботу Фонду щороку виділяється по декілька мільярдів гривень, про масову модернізацію говорити не доводиться.
У чому ж причина провалу роботи Фонду? «Нинішній склад працівників Фонду – не весь, але більшість, – це непрофесіонали. Там мало людей, які мають досвід роботи в управлінні житловим фондом та в роботі з фінансами. Це величезна проблема, тому що там практично немає кому працювати – ні у наглядовій раді, ні у правлінні компанії», – пояснив «Главкому» експерт з питань комунального господарства Олег Попенко. – На сьогодні близько 10 будинків повністю модернізовано, мешканці отримали якусь компенсацію і на цьому все закінчилося», – повідомив експерт.
Проте Фонд не оприлюднює інформації про кількість повністю модернізованих будинків, але повідомляє про те, що на кінець серпня зареєстрував 746 заявок від ОСББ на участь у програмі «Енергодім»: за пакетом А «Легкий» – 142, за пакетом Б «Комплексний» – 604. Загальна вартість поданих проєктів – понад 5,98 млрд грн, а орієнтовна сума грантів, що їх отримають ОСББ, становитиме 3,827 млрд гривень. Тобто нині Фонд лише декларує наміри реалізації, вчетверо менше, ніж обіцяли з моменту запуску Фонду (вересень 2019 року).
На думку Олега Попенка, «прописана в Фонді процедура не працює». «Для того, щоб ОСББ могло брати участь в програмі модернізації будинку, потрібно спочатку підготувати проєкт – для цього треба найняти підрядну компанію (проєктанта), заплатити власні кошти. Потім ОСББ може звернутися до Фонду енергоефективності, здати їм ті документи і, можливо, потім ОСББ отримає якусь компенсацію. А якщо в ОСББ немає коштів, вони можуть взяти кредит у банку – партнера Фонду під 14%, тоді як у більшості країн цей відсоток складає 1-2%», – пояснює експерт.
Попенко наголошує: у мешканців багатоквартирних будинків просто немає коштів на оплату цих робіт. До того ж він наполягає: сам Фонд замість того, аби сприяти, фактично гальмує реалізацію проєктів. І за це його працівники (всього 56 осіб) отримують високі зарплати – річний зарплатний фонд складає 20 млн грн. Тому потрібні кардинальні зміни.
10 вересня директорка державного підприємства «Фонд енергоефективності» Юлія Головатюк-Унгуряну залишила цю посаду, і наглядова рада призначила виконуючим обов'язки директора Єгора Фаренюка. І відразу ж був оголошений конкурс на посаду директора підприємства «Фонд енергоефективності», але громадська організації «Експертна платформа з енергоефективності» вже спрямувала прем'єр-міністру Денису Шмигалю листа, в якому критикує процедуру відбору. Нібито наглядова рада Фонду, яка затвердила ці конкурсні умови, «діє або вкрай непрофесійно, або її діяльність має ознаки корупції».
Чи планує Фонд кардинально змінити підходи в роботі? Чому опубліковані на офіційній сторінці Фонду умови конкурсу не мають жодного об'єктивного оцінювального критерію в балах, адже це суперечить європейській практиці відкритості та прозорості відбору кадрів? З такими запитаннями «Главком» звернувся до керівництва Фонду, і редакція сподівається отримати відповіді.
Про те, що потрібно терміново міняти в роботі Фонду, поділився з «Главкомом» Ігор Черкашин – провідний експерт у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики, колишній голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (2008 – 2009 рр.), начальник Державної інспекції з енергозбереження (2009 – 2010 рр.).
Через провали в роботі Фонду енергоефективності українці переплачують мільярди
Ігорю Юрійовичу, на Фонд покладалися великі сподівання. Як ви оцінюєте результати дворічної його діяльності?
6 жовтня завершився термін подання заяв на участь у конкурсі на посаду директора компанії «Фонд енергоефективності». Тому нині дуже актуальна тема «досягнень» Фонду. З одного боку, Фонд хоч щось почав робити, але з іншого боку, ми повинні розуміти, що заміна першого керівника Фонду (в.о. директора «Фонду енергоефективності» Єгор Фаренюк – «Главком») може тягнути за собою стагнацію. Новому директору просто необхідно змінити політику, тому що більше не можна вдавати, що Фонд добре працює.
Потрібні кардинальні зміни у підходах щодо енергоефективності у житловому фонді, адже його діяльність звелася лише до окремої групи реципієнтів – це багатоквартирні будинки, але в них обов’язково має бути створено ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Інші ж будинки не можуть розраховувати на отримання грошової допомоги від Фонду.
Скоро можуть «померти» і «теплі кредити», адже в проєкті бюджету на 2022 рік кошти на це взагалі не передбачені. А саме з програми «теплих кредитів» фінансувалися програми заходів з покращення енергоефективності і багатоквартирних будинків, і приватних домогосподарств. Але якщо не буде «теплих кредитів», то ми повністю втратимо джерело фінансування заходів енергоефективності будинків приватного сектору, а це не лише приватний сектор у Конча-Заспі, це – 45% українців, які проживають у приватних будинках малих міст, селищ та сіл. Тому залишиться лише Фонд енергоефективності.
