21 жовтня на Львівщині виявлено 1647 нових випадків зараження коронавірусом, що є новим добовим рекордом за весь час пандемії. В області розгорнуті 24 медичні заклади, які надають допомогу пацієнтам, задіяно всього 4900 ліжко-місць.

Центр легеневого здоров’я – один з тих закладів, де перебуває найбільша кількість хворих на Сovid-19 як зі Львова, так і з області. Якщо минулого року у цій лікарні було розгорнуто 170 ліжок для порятунку коронавірусних пацієнтів, то сьогодні 270. Гендиректор медзакладу Любомир Рак констатує: часи, коли шпиталізувалися переважно літні люди – у минулому, нині у лікарні з коронавірусом 30 вагітних жінок. Подібного у попередні хвилі не було.

Кількість хворих людей молодого та середнього віку зростає. Як і в більшості лікарень, переважна більшість тяжких пацієнтів невакциновані. В інтерв’ю «Главкому» Любомир Рак розповів, як переконувати затятих антивакцинаторів і чому штам «Дельта» провокує, по суті, інше захворювання, якщо порівнювати з першими хвилями пандемії коронавірусної хвороби.

І медики, і чиновники на Львівщині називають нинішню ситуацію з пандемією в регіоні складною. Ситуація загострилася через розповсюдження штаму «Дельта». Які особливості цього штаму і які ключові відмінності у станах хворих у порівнянні з попередніми хвилями?

Так, «Дельта» є однією з основних причин нинішнього спалаху. Захворювання «дельтою» протікає дещо по-іншому. Можна навіть сказати, що це інше захворювання: часто без високої температури (37-38 градусів), з невеликим нежитем. При цьому відбувається швидке наростання негативних симптомів. Зранку пацієнт може бути в нормальному стані, а до вечора ураження легень становить майже 100%, що потребує вживання реанімаційних заходів. Дуже багато випадків тромбозів. Багато пацієнтів мають тимчасові психічні розлади. Вік хворих різний: є і молоді, і старші. Зараз у нас в лікарні перебувають 30 вагітних з Covid-19. У минулі хвилі такої кількості вагітних з коронавірусом не було.

«Плаквеніл» і «Ремдесивір» застосовували під час першої хвилі коронавірусу. Але відтоді неодноразово протокол лікування зазнавав змін. Чим саме сьогоднішній протокол відрізняється від того, що був минулої осені?

«Ремдесивір» і зараз використовуємо, він показує хороші результати. Більшість пацієнтів, які у нас є, мають приєднану бактеріальну флору (бактеріальну пневмонію), тобто потребують антибіотиків і, звичайно, антикоагулянтів (розріджувачів крові – «Главком»).

Ще рік тому медики, які працюють у стаціонарах скаржилися на те, що хворі, які надходять, уже «заліковані» або сімейними лікарями, або через самолікування. Тобто все це лише ускладнювало перебіг захворювання. Наскільки нині змінилася ситуація?

Якщо пацієнт мав позитивний результат тесту на коронавірус, він одразу починав лікуватися три дні одними, три дні іншими ліками. Потім бачив, що температури не падає, немає результатів лікування, тоді надходив до лікарні. Нині ситуація та сама, вона не змінилася від тієї, яка була раніше. До нас пацієнти надходять переважно на сьомий – десятий день лікування вдома або самолікування.

Як можна вплинути на людей? Цілий світ вакцинується і має результати. А наші вірять усіляким фейкам, дурницям і ще бог знає чому. Більшість (сімейних лікарів) правильно лікують, але тим пацієнтам, які потрапляють до нас, або потрібно міняти сімейного лікаря, або не слухати сусідів. Більшість з них слухали сусідів. Зараз в інтернеті можна всього начитатися про лікування, починаючи від мазання часником до заливання спирту у всі місця, де тільки можна.

Препарат «Актемра» є у протоколі лікування. Медики раніше відзначали його ефективність проти дуже складних випадків. Наскільки він критично потрібен зараз для лікування і чи є він у наявності?

Він є у наявності. Використовуємо в залежності від результатів аналізів, бо не для всіх його можна застосовувати. Цього препарату потребують до 5-10% пацієнтів, які у нас лежать.

Препарат «Актемра» досить дорогий. За чий кошт ним лікують?

По-різному буває. Якщо є державні закупівлі, то ми маємо. Минулого року частину мали, звичайно, не для всіх пацієнтів. Але коли маємо, використовуємо. Минулого року був час, коли кинулися ледь не усім підряд його застосовувати. Але результати були різні. Нині цей препарат відійшов на другий план під час лікування коронавірусної хвороби.

«У місяць ми використовували до 500 тис. грн тільки на кисень»

У торішньому інтерв’ю «Главкому» ви казали, що у Центрі легеневого здоров’я розгорнуто 170 ліжок для хворих з пневмоніями. Скільки місць зараз і яка кількість пацієнтів з Covid-19?

Зараз у нас 270 пацієнтів, 20 з них – реанімаційних ліжок. Усі місця заповнені. Можливості розширюватися є. Ми можемо забезпечити і 400 ліжок з під’єднаним киснем. Тільки хто їх буде обслуговувати? На нинішню кількість пацієнтів ми повністю забезпечені медичним персоналом. Своїм медичним персоналом ми можемо ще забезпечити 30-50 ліжок. Ми їх не розгортаємо, такої великої потреби зараз немає. В іншому випадку, за розгортання більшої кількості ліжок нам бракуватиме середнього та молодшого медичного персоналу.

Директор департаменту охорони здоров’я Львівської обласної адміністрації в інтерв’ю «Главкому» розповів про підключення інших лікарень до боротьби з Covid-19.

Інші лікарні кажуть, що вони розгорнуть до 1 тис. ліжок і їх забезпечать. Це не до мене питання, бо я не знаю можливостей інших лікарень, кажу лише про можливості своєї установи.

Які найбільші потреби має ваша лікарня, чого не вистачає?

Все маємо, аби якісно надавати допомогу хворим. Киснем, засобами захисту та медикаментами повністю забезпечені.

Де саме і за якою ціною купуєте кисень? Чи усі ліжка оснащені точками його подачі, чи якась частина у балонах?

Балонами не користуємося давно. Маємо два п’ятитонних газифікатори, які наші 400 ліжок забезпечують киснем. У Львові є кисневий завод, у якого купуємо газ. Точно знаю, що вартість кисню з початку пандемії не змінилася. Ми не дивимося на ціну, купляємо стільки, скільки потрібно. У місяць ми використовували до 500 тис. грн тільки на кисень. Зараз не менше.

Багато пацієнтів у важкому стані з коронавірусом, мають супутні хвороби. Держава забезпечує безоплатне лікування саме Covid-19, тобто так званий «ковідний пакет». Все інше – за кошт пацієнта. Скільки в середньому для пацієнта обходиться лікування?

99% наших пацієнтів з коронавірусом мають супутні захворювання. Лікування одного пацієнта у межах «ковідного пакета» на день обходиться у 1-2 тис. грн. У реанімації це 6-7 тис. грн. Щодо загальної вартості я не можу вам сказати. Все залежить від того, які саме супутні захворювання має людина. Якщо є інсулінозалежні, то його пацієнти отримують так само безплатно.

Але не всі мають родичів, які можуть допомогти, купити, принести. Не всі люди мають гроші на лікування супутніх хвороб. Як цим людям діяти?

Ми лікуємо пацієнтів, а не займаємося порадами. Все, що ми можемо і в наших силах ми робимо.

Є випадки, коли пацієнти купують сертифікати про вакцинацію. Чи стикаєтеся ви з такими шпиталізованими, чи багато таких випадків?

Ні я, ні мої колеги не є слідчими. Є вакциновані, є невакциновані. Вакцинованих дуже мало, у межах 2%. У них захворювання протікає набагато легше, ніж в інших. А чи купили вони сертифікат, чи ні, я не знаю, це не наша прерогатива.

«Дурість» – це найм’якше слово про антивакцинаторів»

Чи спілкуєтеся ви з невакцинованими пацієнтами і їхніми родичами. Який аргумент проти вакцинації від них найчастіше чуєте?

«Не хочу», «Я прочитав у ЗМІ, що вакцини достатньо не досліджені», «За релігійними мотивами». Тоді запитую про церкву, до якої ходить людина. І кажу, що ваш священник у церкві закликає вакцинуватися. Натомість у відповідь чую, що це так, але все одно за релігійними мотивами вакцинуватися не буду. На мій погляд, це просто людська дурість, це найм’якші слова, які з цього приводу можна сказати. Яке суспільство, такий і зріз вакцинованих і невакцинованих. Чомусь, хто хоче їхати за кордон, біжить вакцинуватися, бо в іншому випадку людину просто в іншу країну не пустять. Коли на своєму авто перетинають кордон, усі їздять за правилами, бо їх там штрафують. А коли повертаються, то можуть і на червоне світло їхати, порушувати правила дорожнього руху.

Чи міняють пацієнти свою думку після того, як перехворіли, коли виписуються?

Повірте мені, що змінюють думку всі, хто лежить у палаті