Щорічне звернення Володимира Зеленського до Верховної Ради у середу, 1 грудня, точно не стане пересічною подією. Чи не вперше за всю історію української незалежності на екваторі свого президентства чинний глава держави відкрив скриньку Пандори - почав публічний конфлікт із олігархом Рінатом Ахметовим та журналістами одночасно.

На гучному пресмарафоні у п’ятницю, 26 листопада, Зеленський заявив, що олігарха втягують у спробу здійснити в Україні державний переворот за участі Росії. Ахметов назвав це брехнею. Проте сама по собі подія унікальна – ще жоден з українських президентів не висував жодному з українських олігархів таких гучних звинувачень.

На додачу, у неділю, 28 листопада, Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомляє про перевірку публікації та запису журналістом Юрієм Бутусовим (з яким у Зеленського була словесна перепалка під час пресмарафону на підвищених тонах) у Facebook відео пострілу з гармати. Це одразу ж збурило журналістську спільноту, яка стала на захист Бутусова. Але пост речника ТКГ щодо Донбасу та позаштатного радника голови ОПУ Олексія Арестовича взагалі зробив ситуацію абсурдною: він попросив надати Бутусову держохорону, бо журналіста начебто вже спланували, як чергового Гонгадзе. 

Зеленський проти Ахметова: чому в цьому протистоянні не буде переможців

ТСН.ua аналізував, до чого може призвести ця низка скандалів, як різні українські президенти протистояли олігархам та чия сторона візьме гору у конфлікті влади з Рінатом Ахметовим.

Піар чи боротьба

Чинна українська влада переживає часи політичної турбулентності. На екваторі президентства Володимира Зеленського, Офіс президента лихоманить від скандалів. Не встигло суспільство перетравити "вагнергейт", особливо після виходу гучного розслідування Bellingcat, як Зеленський звинуватив Ахметова у спробі здійснити в Україні державний переворот 1-2 грудня.

"У нас є не тільки агентурна інформація, але і звукова, де представники України з представниками Росії обговорюють участь Ріната Ахметова у держперевороті", - розповів президент під час пресмарафону, додавши, що ключів від держави олігарх не має.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що наразі не можна говорити про політичну кризу. Так, є напруга, посилення боротьби і турбулентності. Ахметов відкрито вступив у конфлікт із владою, бо є активна, масштабна, інформаційно-політична "війна" проти Зеленського – це видно по його телеканалам.

"Прямої "війни" з боку Зеленського поки що немає. Швидше є попередження про її можливість. Закон про олігархів не лише ж Ахметова стосується. Раптом будуть санкції РНБО – подивимося. Але поки що я б сказав, що Зеленський попередив про можливість "війни" і можливо впритул до неї наблизився", - пояснює ТСН.ua Володимир Фесенко. 

На думку виконавчого директора Українського інституту майбутнього Вадима Денисенка, заява Зеленського про держпереворот 1-2 грудня, в який могли втягнути Ахметова, вже сама по собі унікальна.

Експерт нагадує, що за президентства Леоніда Кучми була так звана справа "грибників" 2001 року. Тоді затримали "грибників-заколотників", які за легендою СБУ хотіли підірвати ЧАЕС, викрасти Кучму та організувати збройне повстання в Україні. ЗМІ писали, що це була спроба відвернути увагу суспільства від вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.  

"Далі це була Надія Савченко (депутатка попереднього скликання ВР, колишня військовослужбовиця, була в полоні в РФ – ред.). Але тяжко навіть сказати, що це було, коли вона збиралася з мінометів обстрілювати квартал ВР. Тобто в принципі більше якихось серйозних історій про спроби держперевороту в Україні ніколи не порушувалися і не робилися", - каже ТСН.ua Вадим Денисенко.

СБУ вже відкрила кримінальне провадження і розпочала розслідування за фактом підготовки державного перевороту. Ця заява Зеленського стала настільки гучною, що вийшла далеко за межі України. Деякі американські та європейські ЗМІ подали її з заголовками про "путч", вочевидь неправильно трактувавши нашу внутрішньополітичну ситуацію. Ахметов все спростував, назвавши брехнею. Зеленський же на пресмарафоні сказав, що головна причина атаки  на нього "пулу Ахметова" – це закон про олігархів.

І так, і ні. Справді, великі українські бізнесмени чинили спротив ухваленню так званого закону про олігархів. Бо, нагадаємо, вже від травня 2022 року РНБО почне формувати реєстр олігархів, де будуть вказані їх прізвища, активи та політики, на які вони мають вплив. Із найгучніших новацій: олігархи повинні будуть подавати декларації про доходи; їм заборонять фінансувати політичні партії та брати участь у великій приватизації; а держслужбовців, які контактуватимуть із олігархами, змусять подавати декларацію про контакти.

Звичайно, що особи, які мають великий бізнес, власні медіа та беруть активну участь у політичному житті країни не дуже хочуть потрапити до такого реєстру. Наприклад п’ятий президент Петро Порошенко вже продав 100% корпоративних прав на телеканали "5 канал" та "Прямий", бо є чинним народним депутатом. Потрапляння до реєстру олігархів може боляче вдарити не тільки по його власному, а й по рейтингу партії.

Наведемо також дуже красномовний досвід Франції, яка з головою поринула у президентські перегони. В квітні там обиратимуть нового главу держави. ТСН.ua вже писав, що 63-річний журналіст і письменник Ерік Земмур - "темна конячка" ультраправого спектру, якого називають "французьким Трампом" – вже навіть обходить Марін Ле Пен.

Земмур став популярним завдяки власному телешоу на французькому каналі CNews, який належить мільярдеру Венсану Боллоре. Його авторська програма виходила у прайм-тайм і мала шалені рейтинги. Проте як тільки виборчий штаб Земмура, який ще офіційно не заявив про похід на вибори, розмістився у комфортабельному офісі в центрі Парижа, а на вулицях столиці з’явилася його перша політична реклама, регулятор попросив CNews закрити телешоу Земмура, або ж надати іншим політикам такий самий ефірний час. Шоу закрили.

До того ж, як вже раніше писав ТСН.ua, всі західні демократії боролися з олігархією (хоча так її не називали) шляхом ухвалення законів про державні монополії та лобізм, щоб унеможливити вплив власників великих бізнесів на економіку, пожвавити конкуренцію на ринках, що сприяло зниженню цін для кінцевих споживачів, та перевести в законну площину фінансування великим бізнесом політичних партій.

Українські президенти vs Ахметов

Здавалося ще вчора Рінат Ахметов купував для держави дві сотні швидких, а вже сьогодні пішов на відкритий конфлікт із Зеленським. У це важко повірити, бо Ахметов вмів домовлятися з будь-яким українським президентом. Проте, здається, не цього разу. Сторони зайшли занадто далеко.

Від кохання до ненависті, як-то кажуть, один крок. А у випадку відносин чинної влади з олігархом Рінатом Ахметовим, – "ресурсний" законопроєкт №5600, який передбачає суттєве збільшення ренти на видобуток залізної руди. Саме через це документ назвали "антиахметівським". У другому читанні Рада голосуватиме його вже у вівторок, 30 листопада.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що його ухвалення дасть плюс 15 млрд грн надходжень до бюджету вже наступного року. Проте ще влітку уряд обіцяв понад 60 млрд грн. Преса повідомляла, що буквально місяць тому Мінфін вніс правки до законопроєкту  №5600, після чого він "схуд" більш ніж на половину.

За словами експертів, це далеко не перший випадок за історію української незалежності, коли влада намагається боротися з олігархами. Вадим Денисенко пригадує гучний випадок 2005 року, коли співробітники прокуратури провели обшук в донецькому готелі "Люкс" – резиденції Ріната Ахметова. Тоді під будівлю пригнали БТР. Це були часи міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, який потім визнав надмірними дії правоохоронців під час обшуку.

"Але все це завершилося великою домовленістю між Ахметовим і Віктором Ющенком. Ба більше, якщо ми пригадаємо дострокові вибори 2007 року, тоді відбулася розмова між Ющенком і Ахметовим в його резиденції в Донецьку. Ахметов по суті наказав Януковичу піти на дострокові вибори. На той момент Янукович ще не був самостійним гравцем. На тих дострокових виборах перемогла коаліція на чолі з Юлією Тимошенко. Але це не завадило Ахметову нормально жити, бо йому було все одно, хто переможе", - пригадує Вадим Денисенко.

Наступний етап, коли міг би бути "наїзд" на Ахметова, за словами експерта, - це умовний 2014 рік, якби Янукович досидів у своєму кріслі і став президентом вдруге. Тоді сім’я вже де-факто витіснила з уряду представників не лише Ахметова, і їм треба було б розширятися за рахунок "поїдання" когось.

Після цього "наїзд" на олігархів був вже за президентства Петра Порошенка. Проте, не у випадку з Ахметовим. Всі пам’ятають, як 2017 року його дружина Марина у футболці з написом "Україна" (співзвучний з назвою каналу олігарха – ред.) проводила ранкову гімнастику на телеканалі Ріната Ахметова.

Наразі ж всіх цікавить, чим закінчиться протистояння Зеленського та Ахметова та хто переможе? Вадим Денисенко вважає, що у цій "війні" не буде перемир’я. Можлива перемога лише когось одного.

"Є кілька варіантів. Перший і поки що найменш реалістичний, – Зеленський перемагає, а Ахметов знищується. Я б дав цьому не більше 20%. Другий – вони сідають за стіл переговорів, але з точки зору того, що Ахметов де-факто переміг і Зеленський змушений сідати за стіл переговорів за посередництва когось із впливових людей. Третій – це початок процесу дострокових виборів, коли сторони між собою не помирилися. Але вірогідність, що Зеленський наразі зможе перемогти в цій битві відносно невисока", - вважає Вадим Денисенко.

Політолог Володимир Фесенко теж вбачає три сценарії розвитку подій. Перший - посилення цього конфлікту. Можливий варіант, коли в найближчі тижні чи місяці Зеленський завдасть удару у відповідь.

"І дуже серйозного удару. Це можуть бути і адміністративні, і правові, і економічні дії проти Ахметова, з якими він ще можливо не стикався. Другий сценарій – після взаємного протистояння

Джерело