Засіяні поля заростають бур'яном, багатолюдні села перетворюються на суцільні пустки. Аби не втратити цьогорічний врожай, твердять селяни, треба перемагати просто вже, йдеться в ТСН.

Наповнені дощовою водою вирви од мін, провалля у будинках замість стін та полуниці із «Градом» - рясно переорані важкими ворожими боєприпасами усі поля навколо доводять: стріляють росіяни навмання, влучають в усе без розбору.

Надзвичайно потужними ворожі обстріли тут стали на самім початку весни.  «Два місяця сюда прилітає активно! 5 березня - активно почалося кожного дня.  Місяць йшло дуже активно, тоді тиждень менш активніше, а потім почалось знову. Тут на один квадратний метр по два, по три прильоти», - розповідають місцеві.

На Запоріжжі аграрії просять вже перемоги, щоб врятувати врожай, але ворог засипає поля і села фосфором

До того ж ворог тут активно використовує фосфорні снаряди. «Вдень, то в три години, чи 4. Було тричі. Третій раз це було три дні. Горить воно дуже швидко і нічим не загасити», - розповідають чоловіки.

Фосфор несуть у собі невеликі шестигранники, які спалахують ще у небі, після розриву реактивного касетного боєприпасу. Таких тут сотні по всьому селу. Сільський ангар із вантажівкою та комбайном всередині, згорів за лічені хвилини, саме після влучання російських запалювальних боєприпасів.

Нині, через чорні хмари у небі, той рідкісний випадок, коли навкруги, хоч і доволі гучно, та, за великим рахунком - відносно безпечно. «Погодні умови не дозволяють їм працювати в повній мірі. Тому, що техніку потрібно вивезти, а там поля, там болото. Після такой погоди, їм немає змоги туда виїхати», - пояснюють бійці.

Більша частина тих полів, куди російські окупанти виганяють свою техніку, і куди гатять без розбору, засіяні озиминою. «Від зими - рапсами, озимою пшеницею все посіяне було! Просто не бризкається нічого, воно заросте», - кажуть місцеві аграрії.  

І додають, що на те, аби врятувати цьогорічний врожай - залишилися лічені дні. «Ще, ми навіть встигаємо посадить соняхи, ще поки. Ну, якщо закінчиться за тиждень-два», - каже Володимир.

Та, навіть, коли українські воїни відкинуть окупантів, постане інше питання: хто працюватиме у полях. За ці три місяці, а надто за останні днів 30, село перетворилося на суцільну пустку і нині на вулицях набагато більше собак і свійської худоби, аніж живих людей.

Чимало селян у найпотужніших аграрних регіонах країни, що тепер охопила війна, до останнього не хотіли полишати свої домівки. Тепер, відсотків 80 будинків, або зруйновані рашистами, або стоять порожні. «Ну, люди бояться війни. Вони виїжджають, намагаються знаходити своїх рідних, близьких», - пояснюють люди.  

Аби місцеві, переважна більшість з яких працювали саме у сільськогосподарських підприємствах, повернулися додому, вочевидь, теж знадобиться час. Та головне, впевненість, що окупанти остаточно розбиті. 

Читайте також:

Війська готуються повертати Херсон, а поки облаштовуються на позиціях в Миколаївській області

Харківщина потерпає від прильотів: який стан поранених біля будинку культури у Лозовій

Державними нагородами за добу відзначені понад 200 військовослужбовці ЗСУ - Зеленський

Джерело