У звільнених селах на Харківщині подекуди лишилися тільки кілька людей, які пройшли через справжнє пекло. Їхніх односельчан масово вбивали росіяни. Сотні інших - виїхали вже після розгрому рашистів, йдеться в ТСН.

Села Борщова від Харкова лише в п’ятнадцяти кілометрах, але тут усі хати довкола розбиті та вигорілі. Здавалося б - тут ані душі, втім, в одному з будинків живе В’ячеслав. У чоловіка вдома дивом збереглася колекція вітрильників, вціліли і стіни будинку, попри те, що він  прийняв  не один снаряд. В’ячеслав збився з рахунку після п’ятнадцятого прильоту по його «фортеці». Немає вікон, пошкоджена покрівля, втім  будинок вистояв. «Я у цьому будинку робив архітектурно-будівельну частину сам. Я інженер. Він міг витримати все. Під час цього страшного прильоту я був трохи нижче і там штукатурка навіть не посипалася», - показує чоловік.

Нині згадує - 24 лютого, коли прокинувся від вибухів, тікати було вже пізно. Росіяни заблокували єдину дорогу від дому. І того ж дня окупанти викрали його авто та гроші з сейфу. В’ячеслав у той час ховався у погребі. «Я весь час молився Богові та аналізував своє життя. Ти розумієш, що найголовніше – це стосунки, що гонка за благополуччям невиправдана», - ділиться чоловік.

У будинку він має власну електростанцію, яка забезпечувала світлом і водою. Їв власну консервацію. Ночував в погребі та сауні, а новини дізнавався з радіо.  Від смерті, каже, його неодноразово рятував кіт. «Якщо він лежить і свист снаряда, і не реагує - можна не реагувати. Але якщо він різко підірвався, це означає все - треба негайно шукати найбезпечніше місце», - розповідає В’ячеслав.

Оборонну лінію росіяни викопали через дорогу від будинку В’ячеслава - просто через людські подвір’я. Зайняли частину будинків на центральній вулиці і влаштувалися там як вдома. «В підвалах укривалися. Як правило, у кожному підвалі відеомагнітофон, телевізори, але зміст усіх дисків - це порнографія», - показують люди.

А церкву, розповідає помічник священика Сергій, росіяни використовували для розвідки. «Вони піднімалися на дзвіницю зі зброєю, стріляли. Тобто святого нічого не мають. Пропонували: «До Росії не хочете? А щодо паспорта?». Паспорт пропонували. Звичайно, тут однозначна відповідь була», - каже священик.

Звільняли Борщову бійці сто двадцять сьомої бригади тероборони. Те, що зброю до рук хлопці взяли вперше цієї зими, це не завадило їм вибити росіян з наших земель. «Ми йшли вулицею Центральною, наштовхнулися на кулемети. Їх було багато - 3 кулемети. Намагалися їх збити, не вийшло. Ворога було більше і нам довелося відійти. Потім другий штурм, ми вже зайшли більшими силами. Окопувалися в лісі і видавлювали, видавлювали», - розповідають бійці.

Під час наступу завдали чимало втрат окупантам. «Ця ржава штука - це МТЛБ російська. Тут виїжджали дві МТЛБ. Вони працювали в нашому напрямку, розвідкою вони були виявлені. І завдяки злагодженій роботі наших танкістів - саме хочу виділити позивний «Канцлер», який допомагав йому позивний «Кірпіч». Було знищено прямим влучанням», - діляться військові.

До війни у цьому селі жило до тисячі людей, зараз з десяток. Після звільнення сотні жителів виїхали, тому що зимувати у зруйнованих хатах без електрики, газу, води та зв’язку практично неможливо. Нині Борщова - привид. Втім, з часом, певні наші військові, в село повернеться життя, бо воно - вільне.

Читайте також: 

Справжня зима настала: у Карпатах посеред вересня зійшла снігова лавина (фото)

"Мобілізація на болотах дійшла навіть до мертвих": в РФ призивають на війну покійників

Захисників "Азовсталі" звільнили з російського полону: реакція зірок на радісну новину