Олімпійський чемпіон оцінив виступ українців на світовій першості та розповів про свою подальшу спортивну кар’єру.
Жан Беленюк – один із найтитулованіших борців в історії України. Зокрема, на його рахунку "золото" та "срібло" Олімпійських ігор, а також дві золоті нагороди чемпіонатів світу. Водночас Беленюк пропустив цьогорічну світову першість, хоч і виграв національний відбір.
За відсутності Беленюка українські борці греко-римського стилю в Белграді здобули дві бронзові медалі – їх принесли збірній України Ярослав Фільчаков (до 82 кг) та Михайло Кулик (до 72 кг). Однак жодна з вагових категорій, де українці вибороли медалі, не представлена на Олімпійських іграх.
Читайте також: Україна завершила чемпіонат світу-2022 з боротьби з шістьма медалями: всі призери та медальний залікВ ексклюзивному інтерв’ю Суспільне Спорт Жан Беленюк пояснив, чому пропустив чемпіонат світу в цьому сезоні, а також відповів на запитання, чи планує виступ на своїй уже третій Олімпіаді в кар’єрі у 2024 році в Парижі.
"Нормально виступили. Авжеж, могли краще, але так завжди. У греко-римській боротьбі наші хлопці дещо недопрацювали. Хоча дві бронзові медалі – це достойний результат. Я спілкувався з очільниками асоціації вільної боротьби – вони теж кажуть, що могли виступити краще. Тож є над чим працювати. Конкуренція у світі наразі доволі суттєва. Варто додати, що цього разу не брали участь російські та білоруські спортсмени, але боротьба не стоїть на місці. Наразі багато людей змінюють спортивне громадянство, виступають за інші збірні. І навіть ті команди, які раніше не демонстрували видатних результатів, тепер можуть досягти певних успіхів. Раніше ти вважав італійця чи данця прохідним суперником, а зараз часто буває так, що під їхнім прапором виступають представники "борцівських" країн. Вони вміють боротися, незважаючи на те, за яку збірну виступають, і налаштовуватися тепер треба на кожну сутичку".
Про досягнення жіночої збірної України"Дівчата дуже добре виступили. Я особливо стежив за Аліною Грушиною, яка, на жаль, програла у чвертьфіналі японці Цугумі Сакурай. На мою думку, Аліна є дуже перспективною. Прикро, що минулого року їй не вдалося виступити на Олімпійських іграх. Усе через травму, яку вона отримала напередодні старту. Однак зараз Грушина закріпилася в статусі лідерки збірної, виграла "бронзу" чемпіонату світу.
Читайте також: Аліна Грушина-Акобія виграла п'яту медаль України на чемпіонаті світу з боротьбиІлона Прокопевнюк також показала характер. Незважаючи на досить серйозну конкуренцію в сітці, у сутичці за "бронзу" вона перемогла титуловану представницю Киргизії Айсуллу Тинибекову, яка є срібною призеркою Олімпіади. У запеклій боротьбі Ілона все ж таки здобула "бронзу". Ми усі дуже за неї хвилювалися".
Про невдачі команди з греко-римської боротьби"Зараз у збірній України йде зміна поколінь. Молодь себе проявляє, але декому ще не вистачає віри у власні сили. Наприклад, Ярослав Фільчаков, який здобув "бронзу" у ваговій категорії до 82 кг. Він цілком міг виграти цей чемпіонат світу – йому не вистачило концентрації, при цьому в нього була найважча сітка в цій вазі. Його півфінальна сутичка з турком Бурханом Акбудаком йшла так, як було потрібно нашому спортсмену. Але в кінці він подарував два бали опоненту, хоча зазвичай цього не робить.
Щодо Олександра Грушина, то він у першій же сутичці потрапив на олімпійського чемпіона Луїса Орту. Тут важко щось коментувати. По-перше, то була лише перша сутичка, по-друге – дуже хороший суперник, хоча "золото" Олімпіади він виграв у легшій вазі. Саші не вистачило, можливо, налаштування, щоб показати достойну боротьбу та здобути перемогу. На мій погляд, він дуже перспективний хлопець, і йому вже час себе проявляти.
Щодо Парвіза Насібова, то, можливо, він не знав стилю боротьби грузинського суперника Джоні Хецуріані. Він узагалі дізнався про те, що їде на чемпіонат за два тижні, а йому потрібно було достатньо багато ваги скидати перед цим. Грузин же виявився добре підготовленим – Парвіз програв 0:7.
Також у нас боровся ветеран вітчизняної збірної Олександр Чернецький, якому 38 років. В його ваговій категорії, до 130 кг, фактично два-три лідера виділяються, решта змагається за третє місце – усі більш-менш одного рівня. Результат залежить від того, як карта випаде. У 2018-му виграв американець Адам Кун – його і я б переміг, хоч він і важчий на 40 кг. У нас сутички з такими суперниками на вирішальній стадії називають "солодкий фінал". Коли ти борешся у своє задоволення, показуєш видовищну боротьбу і перемагаєш без жодної краплі поту.
Я думаю, що треба дуже серйозно готуватися на наступний сезон. Наш тренер Володимир Шацьких про це знає. Адже наступний чемпіонат буде дуже важливим. Не можна розслаблятися. Так, сьогоднішній час не спонукає до комфортних умов підготовки. Я кажу навіть не про інфраструктуру, а скоріше про моральний стан людей. Бо перша перемога – вона в голові. Якщо ти не переміг там, то важко буде щось показати на килимі".
Читайте також: "Не сподівались на видатні результати". Тренер збірної України з боротьби Шацьких – про ЧС, Беленюка й від’їзд Новікова Про рішення пропустити чемпіонат світу та допомогу збірній України "Рішення пропустити чемпіонат далося не дуже важко. Якби було бажання, то, напевно, я б виступив. Питання мотивації. Мені 31 рік. Бути дворазовим чи триразовим чемпіоном світу – не надто велика різниця. Якщо буде бажання, то я готуватимусь на наступний рік, де будуть розігруватися олімпійські ліцензії. Цей фактор мотивує більше, ніж просто участь у чемпіонаті світу. Ба більше, я був на зборах, намагався тренуватися, але не зміг пройти весь етап підготовки, багато пропускав. Наразі такі часи, у мене й по своїй роботі є багато справ. Так вийшло, що я взяв участь у відборі та виграв його. Але ще до його початку розумів, що навряд кудись поїду. Я для себе прийняв таке рішення і не шкодував про нього ані секунди"."Безпосередньо на чемпіонат світу я поїхав. Тренер збірної Володимир Шацьких дуже зрадів, коли дізнався, що в мене буде змога підтримати команду. Тому що питання суддівства в нашому виді спорту є доволі суттєвим. Коли в мене йде спілкування з очільником міжнародної федерації боротьби Ненадом Лаловичем, то є певні важелі для впливу, щоб не було упередженості. Відверто кажучи, на цьому турнірі нас судили нормально. Ніяких претензій не було. Також під час чемпіонату світу я мав можливість тренуватися та розігрівати спортсменів перед сутичками, зважуванням. Мені це приносить задоволення, і не є тягарем. Якщо є змога комусь допомогти, то я беру з собою борцівки, форму і виходжу. Тренуюся, отримую задоволення та допомагаю команді здобути кращий результат".
Про політичну кар’єру та її поєднання зі спортом"Поєднувати спорт та політичну кар’єру ніколи не було легко. Але після 24 лютого всі засідання комітетів, які раніше проходили наживо, тепер – виключно в режимі онлайн. Тобто зараз у нас, так би мовити, держава в смартфоні. Багато питань вирішується дистанційно. Загальні засідання в нас проходять наживо, але їхня кількість суттєво зменшилася. Раніше в нас був графік тиждень через тиждень. Ми сиділи з вівторка до п’ятниці, бо в понеділок у нас погоджувальна рада, на якій присутні виключно голови комітетів. Через це мені поки що вдається встигати скрізь. Народні депутати також займаються спортом. Авжеж, непрофесійно. Та чесно кажучи, не можу сказати, що і я сам останній рік займався професійно. Скоріше, підтримував форму. Навіть не пам’ятаю, чи мав я за цей період колись два тренування на день. Хоча зазвичай у нашому виді спорту це є нормою. Плюс – зарядка зранку. У мене такого не було, я тренувався один раз на день, коли знаходив на це час. Саме це дало мені змогу встигати на всіх фронтах".
Про потенційну участь в Олімпійських іграх-2024 "Життя покаже щодо спортивної кар’єри. Пріоритет наразі в усіх українців один – це перемога у війні. Ми докладаємо максимум сил, щоб вона настала якомога скоріше. Наразі я не можу сказати на 100%, що буду до чогось готуватися. Якщо я буду відчувати, що я в хорошій формі, то так. Мене ж не будуть брати виключно за те, що я – Жан Беленюк. Мені теж потрібно доводити статус найсильнішого в цій ваговій категорії. Конкуренція з кожним роком зростає, а я стаю все більш віковим спортсменом. Треба підходити до цього з холодною головою та реально оцінювати свої шанси"."Для мене ніколи не було пріоритетом бути лише чемпіоном України. Якщо буду бачити, що спроможний конкурувати на найвищому рівні, то тоді я прийму цей виклик. Якщо ні, то не потрібно, як говорить моя мама, щоб "тобою вибивали килим". Не буду розчаровувати свою маму, не хочу, щоб вона це бачила.
Зараз загалом складно щось говорити, планувати. Навіть коли ти емоційно вигорів, то через певний проміжок часу відчуваєш, що відновився ментально та фізично. Починаєш знову займатися. У процесі відчуваєш цей дух конкуренції, хочеш бути кращим. Не віддавати бали, а навпаки, набирати їх самому, навіть якщо твій конкурент молодший за тебе. З цим народжується бажання тренуватися, іти вперед та показувати результат. Але є запитання: наскільки ти готовий до цього? Головне, щоб наші бажання збігались із можливостями".
Що відомо На чемпіонаті світу-2022 збірна України з боротьби загалом виграла шість нагород. Дві з них здобули борці греко-римського стилю. Загалом результат збірної України в Белграді – найкращий із 2019 року, коли команда здобула чотири медалі ("золото", два "срібла" та "бронзу"). Тоді "синьо-жовті" посіли шосте місце в медальному заліку. Читайте також: Василь Михайлов у драматичній сутичці здобув шосту медаль України на чемпіонаті світу з боротьби Жан Беленюк – 31-річний борець греко-римськ Джерело
