Майстриня Руслана Гончарук тче гуцульські ліжники та гуні з овечої вовни. Це ремесло успадкувала від своєї мами, а та від своєї матері та бабусі. Руслана тче на сторічному верстаті, який належав ще її прабабці. Родина жінки походить із Яворова на Прикарпатті — це відомий центр ліжникарства. А Руслана з родиною мешкає у Лужанах у Чернівецькій області.

Ткацтвом Руслана Гончарук займається приблизно 20 років, хоч навчилася ткати ще дитиною. У Яворові на Прикарпатті раніше ткали майже у кожному будинку, у селі й досі підтримують цю традицію та тчуть вироби з вовни.

Руслана тче ліжники із традиційними гуцульськими взорами, і авторські ліжники з квітами та деревами. Але найбільше майстрині подобається робити гуні — це гуцульський верхній одяг із вовни.

Є традиційні гуні-коцовані, які роблять з вовняних ниток. Цей одяг нагадує овечу шкуру. Такі коцовані носили гуцули впродовж всього року. Одяг захищав їх від дощу, холоду та сонця.

Руслана тче й авторські гуні, робить їх нитками різних кольорів, різної довжини, з рукавами та без. Гуні, які робить майстриня, носять українські знаменитості — письменниці Ірена Карпа та Марія Матіос, а також декілька гунь має американський телеведучий Террелл Джермейн Стар.

Про матеріали для виробів

Для створення ліжників та гунь майстриня використовує овечу вовну. Процес розпочинається із стрижки овець. Отриману вовну миють та граблюють — розпушують на верстаті. З цієї вовни вручну роблять нитки. Тонші нитки використовують для основи виробу, натягуючи на верстаті. Щоб отримати кольорові нитки, вовну фарбують.

Руслана закуповує вовну у місцевих, а обробляє її сама. Робити нитки майстрині допомагає її мама, вона також займається ліжникарством у Яворові.

Для чого вироби кидають у гірську річку

Коли ліжник або гуню вже зіткали, то їх кидають у валило. Це своєрідна пральня у гірській річці. На річці будують "діжку", вода у якій крутиться через стрімку течію ріки. Вовняні вироби можуть крутитися у валилі приблизно 4 години влітку, а взимку — 8-9 годин. Це роблять, аби вовняний виріб "збігся", став щільнішим, а також втратив запах овець.

Про гуні для мюзиклу "Гуцулка Ксеня"

Директор Івано-Франківського театру запропонував Руслані Гончарук зробити гуні для мюзиклу про гуцулку Ксеню.

Це так припало мені до душі, тому що в цій виставі більше розкривається любов до природи, до річного краю, до Карпат. Головна героїня дуже любить гори, в яких живе.

Майстрині запропонували зробити вироби на її смак. Так вона створила традиційні гуцульські гуні та авторські кольорові.

Якщо у майстрині є вдосталь вовни, то одну гуню вона створює приблизно два тижні. За цей час Руслана тче виріб, відвозить його у валило та сушить.

Раніше майстриня викладала музику в школі, але тепер займається лише ткацтвом. Руслана каже, що так реалізовує своє прагнення творити, а також зберігає багатовікову традицію гуцульського ткацтва.

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].

Джерело