До другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну та десятої від початку війни на Донбасі в Ізмаїлі створили пам'ятну виставку. Її присвятили героїчним історіям захисників, які загинули на фронті.
"Мета цієї виставки — показати, якою високою ціною українці виборюють свою свободу. Ми зверталися до соціальних служб, до установ військкомату з проханням надати дані загиблих героїв, Нам допомогли. Списки надала Саф'янівська територіальна громада, відгукнулися і родичі загиблих", — розповіла заступниця директора з наукової роботи Катерина Альошина.
Особисті речі, світлини, документи, залишки зброї — за кожним предметом історія людини, яка віддала за Україну власне життя. Організатори розповіли, що ця виставка далася їм надзвичайно важко. Разом з рідними вони розділили весь біль і горе, прожили історію кожного воїна.
Серед речей — фото та рюкзак загиблого морського піхотинця Сергія Левченка. Герой загинув 5 жовтня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Білогірка Бериславського району Херсонської області. Дружина Христина розповіла, що чоловік добровільно пішов на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення:
"25 лютого вранці він мене розбудив і сказав: "Пішли, поп'ємо кави, і я поїхав до військкомату..." Останнє його завдання було на миколаївсько-херсонському напрямку, коли планувалось визволення Херсона. Там він і загинув від артобстрілу, отримавши травми, несумісні з життям".
На честь загиблого морпіха Сергія Левченка вже перейменовано рідну вулицю. Наразі дружина створила петицію на сайті Президента України для присвоєння йому звання Героя України.
"Потрібно зібрати 25 тисяч голосів для того, аби ця петиція потрапила на розгляд до президента. На даний час вже є понад п’ять тисяч підписів. Кожен голос важливий, тому я зробила QR-код і принесла сюди, до музею. Хто бажає — може перейти по цьому коду та залишити свій голос", — зазначила Христина.
Також на світлинах — В'ячеслав Куля. Чоловік пішов добровольцем на фронт ще у 2017 році, а у 2022 — захищав нині окупований Маріуполь, де і загинув. 30 березня 2022 року чоловіку мало б виповнитися 47 років. Вдома у нього залишилися дружина і донька. Вони й досі не можуть отримати тіло загиблого із зони бойових дій і поховати.
"Він завжди говорив, що не може сидіти вдома, йому треба бути на фронті, воювати та захищати свою країну. Казав, що це його професія і без неї він не зможе жити. 7 травня 2022 року нам сказали, що він загинув. Позаяк у нього і досі немає могили, ми вирішили принести його світлини та речі в музей, аби приходити сюди, приносити квіти та згадувати", — розповіла дружина загиблого Інна Куля.
Співробітники музею продовжують пошукову роботу, доповнюють та розширюють експозицію. Ближче до літа вони планують відкрити постійну залу пошани захисників України, щоб увічнити їх подвиг в історії.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
Джерело
